Детское

Неслухняні бджоли

До дідуся на пасіку прибув онук Андрій,
Побачив, як із вулика тікає вгору рій,
Почав назад до вулика він бджоли заганяти,
Тепер Андрія не впізнає навіть рідна мати

***

Фатальна помилка

Вчитель учневі в щоденник двійку виставляє,
А той голову похнюпив, тихо промовляє:
Розвязав не ті задачі, не виконав вправ, -
Бо коли робив уроки, не в того списав!

***

Слідопит

Пропав десь Васька, кіт,
Шукатиму знадвору,
Ось бачу, Васьків слід,
І він веде в комору

Іду шукати знов,
Змінились мої плани,
Ні, Ваську я знайшов,
Ніде нема сметани.

***

Страшний сон

Страшний сон одного разу приснився Сергійку,
Наче йому вчитель каже: Cтавлю тобі Двійку!
Ти не будеш більше спати на лівому боці!
Прокинувся спереляку! а він на уроці!

***

Олівець-молодець

Малювали без кінця,
Пригоди казкові,
І не стало олівця,
Закінчивсь раптово...

То був гарний олівець,
Діло знав своє, як слід,
Він був справжній молодець,
Бо залишив гарний слід.

***

Кмітливий онук

Мене бабуся за руку в школу повела,
Крикнув нам знайомий хлопець: - Оце так діла!
Ой, не можу, люди добрі, тільки подивіться!
Отой учень, без бабусі, в школу йти боїться!

І ведуть його за ручку, зовсім, як малого!
Але я не розгубився: - Ну що ж тут такого?
В мене є відповідальна і важлива справа,
Я бабусю підтримую, щоб вона на впала!

Сміливець

Так, я хлопець самостійний,
Я сміливий, вправний, сильний,
Я крутий, стрімкий, проворний,
Спритний, зграбний і моторний,
Я геройський, я безстрашний!
Я рішучий, я відважний,
Я нічого не боюся!
Коли поряд є бабуся...

***

В лісі...

Я гриби шукав по лісу,
Зупинивсь і, ні звука!
Бо повзе щось серед хмизу,
Чи вуж? Чи зміюка?

Нахиливсь, узяв гілляку,
Щоб вдарити зміюку,
Штани змокли, з переляку...
Бо схватив гадюку!

***

У багнюку з головою не можна стрибати,
Бо коли прийдеш додому, не впізнає мати...

***

Голкіпер

Хлопці грали у футбол,
Здалеку забили гол,
Хоч слабенький був удар,
Та злякався воротар.

Розвернувся, затулився,
Та ще й майкою накрився,
І кричить: - Скажіть мені,
Нам забили гол, чи ні?

***

Вундеркінд

Одного разу, я і тато, поспорили на те,
Хто з нас двох великі числа краще додає,
Тут почав він вихваляти свій авторитет,
Мов у нього за плечима університет

Що вищу математику колись викладав,
А як стали рахувати, він мені програв,
Граєм ще і знов невдача спіткала його,
Не встигає додавати приклада свого

Він упрів, змокрів, а ж доки, терпець не урвався,
Як набридло програвати, він нарешті здався,
Бо того не знав мій тато, що я конспіратор,
І у мене під зошитом лежить калькулятор.

***

Ёжики смеются

(Корней Чуковский)

У канавки
Две козявки
Продают ежам булавки.

А ежи-то хохотать!
Всё не могут перестать:
«Эх вы, глупые козявки!
Нам не надобны булавки:
Мы булавками сами утыканы»!



Ну и мышонок!

(Борис Заходер)

Мам! сказал Мышонок.
Дай-ка мне вина.
ЧТО-О? сказала Мышка. -
Вот тебе и на!

Ну, сказал Мышонок,
Дай хотя бы пива!
фу, сказала Мышка,
Фу, как некрасиво!

Пить-то мне охота,
Ма-мо-чка!
На тебе, Мышонок,
Молочка.


Мой Лев

(Борис Заходер)

Подарил мне папа
Льва!
Ох, и струсил я сперва!
Я два дня
Его боялся,
А на третий
Он сломался!

Космонавт

Бачив якось космонавтів в передачі Вовка,
Там до виходу в космос ішла підготовка,
- І я буду космонавтом! - вирішив хлопчина,
Та завзято до сараю потягнув драбину

По драбині на орбіту переліз до даху,
А як глянув вниз, одразу, задрижав від страху,
Не боявся, хлопец знизу дивитись угору,
А тепер чомусь лякала інша точка зору.

Присів Вовка, з переляку, тремтить, мов ягнятко,
Повертати космонавта поліз вгору татко,
Тату! Я більше не буду! - загорланив Вовка,
Мама зразу зрозуміла - відбулась стиковка!

***

Бабусина таємниця

Коли я засинаю, бабуся ще не спить,
Така в мене бабуся, щось робить кожну мить,
І де б не був я з нею - у місті, чи в селі,
Прокинусь вранці рано, вже їжа на столі...

Вареники із сиром, шматочок пирога,
Ну так мені цікаво коли ж вона встига?
А як її спитаю, всміхнеться і мовчить,
Скажіть мені, будь ласка, коли бабуся спить?

***

Мамине свято


Зранку аж до вечора я, мій брат і тато,
Готувалися на кухні до маминого свята,
За роботу невідому узялися справно,
І, до речі, все спочатку відбувалось гарно,

Зашкварчала сковорідка, булькало в каструлі,
Я почистивши картоплю, взявся до цибулі...
Ох, підступна ж та цибуля, - ріжу її, плачу,
Очі вилізли на лоба нічого не бачу!

Прийшов брат на допомогу, а тоді і тато,
Та на жаль, нас тільки троє, цибулі ж багато,
Ми, утрьох, тікали з кухні кожного разу,
А тоді пішли в сусіда просить протигаза,

Доки ми пояснювали, яке у нас діло,
На плиті та у духовці все ущент згоріло...
Та не дивлячись на все це - було в мами свято,
Тільки добре постраждала таткова зарплата.

***

Я нехо лягати спати!
Я не буду спочивати!
Я не позіхаю
Я не... засинаю

***

Мене завірюха,
Кусає за вуха!
А собаку Барбоса,
Кусає за носа!

Я вуха червоні,
Укрила в долоні,
Собака свій ніс,
Ховає у хвіст!

***

Зажурилось дракулятко:
- Тато, хочу шоколадку!
- Шоколадку тобі хрен!
Їж, синок, гематоген!

Пиріг
В хаті сльози, в хаті сміх:
Місить Галочка пиріг.
У муку яєчко вбила,
Круте тісто замісила.
Ой місила! Ой місила!
Де й взялася в неї сила.
Галя сплескує руками:
Тісто не таке, як в мами.
Рветься і не піддається,
З куховарочки сміється.
Ще й чималий кусень вліз
На малий кирпатий ніс.
В хаті сльози!
В хаті сміх!
Чи спечеться цей пиріг?!

Грибник
Сумно й гірко аж до сліз.
Не беруть мене у ліс.
Кажуть, в лісі заблуджуся,
В грибники я не годжуся.
Витру сльози я дрібненькі,
Візьму кошичок маленький,
Побіжу у ліс густенький,
Назбираю там опеньків.
З повним кошичком вернуся
В грибники давно годжуся!


Качка з річки йшла,
гурт качок вела:
це - качатко сиве,
це - як жовта слива,
це - брудненький квачик,
це - м'якенький м'ячик,
це - як вовни жменька,
це - кривеньке,
це - сніжок побіг...
Скільки ж їх усіх?

Гномику сумно
А гномику сумно, бо падає дощик,
За шибкою мокро і сіро навколо.
І крапає дощик на кущик, на хвощик,
Гном хоче гуляти, гном хоче у коло.

Він мріє побавитись з друзями в танці,
Погратися хоче маленький хлопчина,
Піде у садочок, захопить воланці,
Ракетки і м'ячик, червону машину.

А гномику сумно, бо падає дощик,
Із хати його не пускає йти мама,
Встромив у віконце малесенький носик,
"Ну, сонечко любе, побався із нами!".

Справжній скарб

От якби мені якби,
Та знайти якісь скарби,
Чи то ящик, чи мішок...
Повний різних іграшок,

І щоб там лежав автобус,
А ще мяч, літак і глобус,
Мотоцикл і екскаватор,
Сіялка, комбайн і трактор,

Шабля, пістолет, рушниця,
І дитяча залізниця
Чую тато каже - Синку!
Зачекай одну хвилинку,

- Є у мене справжній скарб,
Достає коробку фарб,
- Фарби ці тобі я дам,
Намалюєш усе сам!

весело було як батька ховали:
музика грала, конхвети давали...
(вуличний фольклор)

я в институте детскую литературу изучал. ниччо не помню...

Снайпер

Влучно бє моя рогатка!
Камінець летить у татка

можно повспоминать легендарные стишки про маленького мальчика.
или песни Юрия Клинских (Юра Хой из "Сектора газа")
или незабвенного Лэся Подервьянського
дети их с удовольствием слушают. и даже цитируют!

Обмін


Був у мене автомат, справжній, іграшковий,
Я його на пістолет виміняв Сашкові,
Пістолет я той Сергію поміняв на глобус,
А той глобус у Миколи, змінив на автобус

Дав автобус я Руслану, взяв його рушницю,
Тоді виміняв в Андрія, його залізницю,
Від Антона залізниця прийшла до Мартина,
А від Ігоря до мене пожежна машина

За пожежну машину вернув автомата,
Який на той час вже був у Марата,
Автомат мінять не буду, сам буду гратись,
А як щось побачу краще, можу й помінятись

***

У пятикласника Андрія,
Була одна велика мрія,
Хлопець мріяв захворіти,
Щоб у школу не ходити

Йшов зі школи, по дорозі,
Гриз бурульки на морозі,
Вони біду накликали
Пролежав всі канікули

***

Андрей Усачев
- Эх, вздыхали рыбаки,-
Это разве судаки?
Раньше вытащишь, бывало,
Хвост, бывало, в полруки!
- Эх, вздыхали судаки-
раньше были червяки...
Червяком одним, бывало,
Наедалось полреки!
- Эх, вздыхали червяки\,-
Раньше врали рыбаки!
Мы, послушав их, бывало,
Сами лезли на крючки!

atosaramis писал(а) Sat, 20 March 2010 07:35

Андрей Усачев - Эх, вздыхали рыбаки,- Это разве судаки? Раньше вытащишь, бывало, Хвост, бывало, в полруки! - Эх, вздыхали судаки- раньше были червяки... Червяком одним, бывало, Наедалось полреки! - Эх, вздыхали червяки\,- Раньше врали рыбаки! Мы, послушав их, бывало, Сами лезли на крючки!

- Эх, вздыхали мы с подругой,-
Это разве ж мужики?
Раньше рыцари бывали,
Штык, бывало, в полруки!
- Эх, вздыхали мужики, -
Где б достать нам полруки?...

Фонарь писал(а) Thu, 01 November 2007 09:59

Неслухняні бджоли До дідуся на пасіку прибув онук Андрій, Побачив, як із вулика тікає вгору рій, Почав назад до вулика він бджоли заганяти, Тепер Андрія не впізнає навіть рідна мати ***

ет про ющенка?))

бугагааа! в точку!

ЛЯ МУР вздыхает:

- Эх, вздыхали мы с подругой,-
Это разве ж мужики?
Раньше рыцари бывали,
Штык, бывало, в полруки!
- Эх, вздыхали мужики, -
Где б достать нам полруки?...

АТОСАРАМИС развивает тему:

АХ,вздыхали две подруги, что сейчас за женихи?
Сплошь бомжи или придурки, дураки и чудаки...
Раньше парень гнул подковы, а теперь гнет матюки!

Ох, вздыхали мужики, времена щас нелегки!
Раньше девки зазывали сами в баню у реки,
Наливали, угощали, да еще потом бывало,
Сами жару поддавали, сами веником хлестали,
Аж стонали парубки...!

...Ох, грехи наши тяжки!

А ВАМ - СМЕШНО?