ВПЛ (Вірус папіломи людини)
Хвороба людини, викликана папіломовірусами, відома ще з давніх часів, та описана античними авторами як фігі-конділоми, які досягають великих розмірів.
Вірусна етіологія конділом та бородавок передбачалась раніше, та лише останні десять років накопичені научні данні про походження і властивості папіломовірусів.
Успіхи молекулярної біології забезпечили можливості судити не тільки про присутності вірусу у тканях бородавок, конділом, пухлинних утворювань, але і дали можливість розділити папіломовірус на типи і простежити зв”язок типу віруса з захворюванням тієї або іншої локалізації.
На сьогодні відомо 230 генотипів, або штамів вірусу папіломи людини.
Інфікування людини відбувається статевим шляхом. Потрапляючи на слизову статевих органів, вірус проникає в протоплазму клітини, де розмножується, утворюючи багаточисельні включення.
До цих включень, за нормального імунного статуту, виробляються антитіла. За допомогою цих антитіл виявляють види вірусу папіломи, що викликають захворювання на рак шийки матки, рак піхви, рак зовнішніх статевих органів.
Спочатку розвиваються диспластичні процеси (передпухлинні стани клітин) в клітинах багатошарового плоского епітелію, потім цей процес переходить в рак.
До штамів збудників раку статевих органів у жінок відносять наступні типи вірусів: 6, 11, 16, 18, 31, 33, 45, 56. Пухлини розвиваються на фонових станах шийки матки.
Передпухлинні стани – псевдоерозії (нашарування циліндричного епітелію каналу шийки матки на багатошаровий плоский), справжні, або істинні ерозії (дефект епітелію шийки матки), лейкоплаксії шийки матки, поліпи шийки матки, кондиломи шийки матки.
ВПЛ характеризується тропністю до епітелію перехідної зони шийки матки (місце з'єднання багатошарового плоского епітелію піхвової частини шийки матки та циліндричного епітелію каналу шийки матки). Цей стан логічно можна пояснити наступним чином: епітелій цієї зони в дітородному віці – незрілий. Процес переходу дисплазії в рак, прискорений наявністю мікстінфекції: трихомонади, хламидії, уреаплазми, мікоплазми, герпесу та цитомегаловірусу.
Діагностика ВПЛ визначається методом ПЛР – спеціальним шляхом забору матеріалу із статевих шляхів не визначених антитіл до вірусу папіломи людини.
Лікар дерматовенеролог ОШВД
Лагутіна А.Г.
Вірусна етіологія конділом та бородавок передбачалась раніше, та лише останні десять років накопичені научні данні про походження і властивості папіломовірусів.
Успіхи молекулярної біології забезпечили можливості судити не тільки про присутності вірусу у тканях бородавок, конділом, пухлинних утворювань, але і дали можливість розділити папіломовірус на типи і простежити зв”язок типу віруса з захворюванням тієї або іншої локалізації.
На сьогодні відомо 230 генотипів, або штамів вірусу папіломи людини.
Інфікування людини відбувається статевим шляхом. Потрапляючи на слизову статевих органів, вірус проникає в протоплазму клітини, де розмножується, утворюючи багаточисельні включення.
До цих включень, за нормального імунного статуту, виробляються антитіла. За допомогою цих антитіл виявляють види вірусу папіломи, що викликають захворювання на рак шийки матки, рак піхви, рак зовнішніх статевих органів.
Спочатку розвиваються диспластичні процеси (передпухлинні стани клітин) в клітинах багатошарового плоского епітелію, потім цей процес переходить в рак.
До штамів збудників раку статевих органів у жінок відносять наступні типи вірусів: 6, 11, 16, 18, 31, 33, 45, 56. Пухлини розвиваються на фонових станах шийки матки.
Передпухлинні стани – псевдоерозії (нашарування циліндричного епітелію каналу шийки матки на багатошаровий плоский), справжні, або істинні ерозії (дефект епітелію шийки матки), лейкоплаксії шийки матки, поліпи шийки матки, кондиломи шийки матки.
ВПЛ характеризується тропністю до епітелію перехідної зони шийки матки (місце з'єднання багатошарового плоского епітелію піхвової частини шийки матки та циліндричного епітелію каналу шийки матки). Цей стан логічно можна пояснити наступним чином: епітелій цієї зони в дітородному віці – незрілий. Процес переходу дисплазії в рак, прискорений наявністю мікстінфекції: трихомонади, хламидії, уреаплазми, мікоплазми, герпесу та цитомегаловірусу.
Діагностика ВПЛ визначається методом ПЛР – спеціальним шляхом забору матеріалу із статевих шляхів не визначених антитіл до вірусу папіломи людини.
Лікар дерматовенеролог ОШВД
Лагутіна А.Г.
