Українська медична стоматологічна академія (УМСА)

Проблема підготовки зубних лікарів у Росії особливо загострилася в XIX ст. Зуболікарська допомога хворим не надавалася через відсутність кадрів, бо їх не готували ні в Росії (до 1881 р.), ні в Україні (до 1900 р.). У зв'язку з цим видатним хірургом того часу М. В. Скліфосовським на VI з'їзді природознавців і лікарів була обгрунтована пропозиція про необхідність підготовки зубних лікарів з вищою медичною освітою на медичних факультетах університетів. Але тільки після першої світової війни вирішення питання про підготовку лікарських кадрів стоматологів, здатних надавати кфаліфіковану спеціалізовану допомогу, почало набувати реальних рис.

У харківських і київських медичних і зуболікарських колах тих років виношувалася думка про те, що кваліфіковану і спеціалізовану стоматологічну допомогу населенню України зможуть надавати тільки лікарі, які обрали професію стоматолога з самого початку, з перших кроків навчання на стоматологічних факультетах медичних інститутів або у медичних стоматологічних інститутах, де термін навчання може обмежуватися чотирма роками.

30 вересня 1921 р. колегія Укрголовпрофосу прийняла рішення про створення одонтологічного факультету у складі Харківської медичної академії та проведення відповідних організаційних заходів, а також про набір студентів та науково-педагогічних кадрів. 8 листопада 1921 р. на сасіданні малої колегії Укрголовпрофосу було прийняте рішення про перетворення Харківської медичної академії у медичний інститут із двома факультетами: медичним та одонтологічним. Цим історичним рішенням був закладений фундамент вищої стоматологічної освіти в Україні, а стоматологія визнана невід'ємною галуззю клінічної медицини.

Права одонтологічного факультету успадкував із 1931 р. Харківський стоматологічний інститут, з 1967 р. - Полтавський медичний стоматологічний інститут, а з 1994-го - Украінська медична стоматологічна академія. У своєму становленні та розвитку Украінська медична стоматологічна академія пройшла тернистий шлях, який умовно можна поділити на шість періодів: перший - з моменту організації одонтологічного факультету при Харківській медичній академії (1921 - 1931); другий - з моменту перетворення факультету в самостійний Харківський стоматологічний інститут (1931 - 1941); третій - період евікуації у м. Фрунзе (Киргизська РСР) і його функціонування як факультету Киргизського медінституту (1941 - 1944); четвертий - реевакуація у м. Харків після його звільнення від німецько-фашистських загарбників, відновлення баз підготовки кадрів і подальший розвиток наукових досліджень (1944 - 1967); п'ятий - переведення у м. Полтаву і перетворення його у Полтавський медичний стоматологічний інститут (1968 - 1993); шостий - з 1994 р., від перетворення інституту в Українську медичну стоматологічну академію.

Перший період (1921 - 1931)

Скліфосовський У вересні 1921 р. на першому курсі одонтологічного факультету Харківської медичної академії розпочали навчання 250 осіб із середньою освітою. На другий курс були зараховані 169 слухачів, котрі перейшли на 2 курс зуболікарської школиі у період літніх канікул простудіювали скорочений курс медико-біологічних дисциплін. При факультеті були створені 4 спеціальні кафедри консервативного зуболікування з пропедевтичною одонтологією (завідувач - професор Ю. М. Гофунг), протезного зуболікування з ортодонтією (завідувач - І. А. Баранов), оперативного зуболікування з щелепною ортопедією і окремої хірургії порожнини рота і суміжних ділянок (завідувач - професор М. Б. Фабрикант). Теоретичні та загальноклінічні дисципліни вивчалися на відповідних кафедрах інституту. Профільною базою факультету стала Харківська державна зуболікарська школа.

За час існування на факультеті склався дієздатний, висококваліфікований, дружній колектив, який поряд із вирішенням навчальних завдань робив вагомий внесок у розвиток медичної науки. Співробітники факультету створили 13 навчальних посібників зі стоматології і велику кількість методичних посібників для студентів. Серед викладачів, які працювали в ті роки на факультеті, був відомий анатом академік В. П. Воробйов, автор видатних праць з новітніх методів бальзамування. Саме йому було доручено у 1924 р. здійснити бальзамування тіла В. І. Леніна.

Підсумовуючи перше десятиліття існування факультету, слід зазначити, що він разом з факультетом одонтології КМІ стали першими спеціалізованими вищими навчальними закладами для підготовки стоматологів, методичними центрами стоматологічної освіти в Україні.

Другий період (1931 - 1941)

Процес становлення і подальшого розвитку стоматологічного факультету, а потім інституту, відбувався у дуже складних умовах, які склалися у країні на початку 30-х років. Економічні труднощі, котрі переживала краіна, пошуки шляхів виходу з них вимагали заходів з охорони здоров'я людей, розширення мережі лікарень, санаторіїв, будинків відпочинку, диспансерів, стоматологічних поліклінік і т. ін. Вирішити ці та інші завдання можна було тільки за умови більш якісної підготовки стоматологічних кадрів.
Саме в цей період, у серпні 1931 р., стоматологічний факультет Харківського медичного інституту був реорганізований у самостійний Харківський стоматологічний інститут із 4-річним терміном навчання. Були створені 3 спеціальні кафедри: хірургічної стоматології, терапевтичної стоматології, ортопедичної стоматології. Кожна кафедра мала свою навчальну базу. Інститут був укомплектований висококваліфікованими професорсько-викладацькими кадрами. Директором інституту призначений М. В. Нежданов, заступником із науково-навчальної роботи - професор Ю. М. Гофунг. Майже всі викладачі на спеціальних кафедрах мали вищу медичну освіту.
З вересня 1931 р. по вересень 1941 р. інститут підготував 650 лікарів, а всього з 1921 р. - 913 лікарів-стоматологів. Крім того, заочне відділення, екстернат і курси перекваліфікації закінчили більш як 2500 зубних лікарів; вони отримали кваліфікацію лікарів-стоматологів.

Третій період (1941 - 1944)

22 червня 1941 р. у корпусі по вул. Пушкінській, 7 проходила наукова конференція. Об 11 годині 45 хвилин було зроблено перерву, під час якої стало відомо про віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський союз. Гнів і обурення викликало у викладачів і студентів це повідомлення. Вони розуміли, яка біда спіткала народ, державу, Батьківщину.

23 червня в інституті відбувся випуск спеціалістів-стоматологів. Дипломи лікаря-стоматолога було вручено 180 студентам. 62 студенти були переведені на другий курс, 132 - на третій, 130 - на четвертий. Цього ж дня директор інституту Г. А. Личман видав наказ, що вимагав звільнити від навчання чи роботи всіх, хто підлягав призову у Червону Армію, знайти їм заміну, повністю виплатити заробітну платню, прийняти від них усі справи та майно. Далі наказ вимагав реорганізувати групи по всіх курсах, скласти розклад, організувати навчання за скороченим планом Наркомату охорони здоров'я СРСР відповідно до спеціальної інструкції. Харківський стоматологічний інститут у перший період направив в армію 45 осіб: 27 викладачів, 16 співробітників і 2 студенти.

Четвертий період (червень 1944 - травень 1967)

Цей час в історії УМСА характеризується реевакуацією інституту в м. Харків, його становленням і розвитком у післявоєнний період. Директором інституту в липні 1944 р. був призначений професор П. В. Власенко - досвідчений організатор, видатний учений, біолог за освітою. Адміністрація інституту і деякі медико-біологічні кафедри були розміщені у 4-поверховому корпусі по вул. Пушкінській, 53. Анатомічні кафедри були спільними для студентів медичного і стоматологічного інститутів, на базі ХМІ. Загальноклінічні кафедри були розташовані на базах міських лікарень (дитячої, 2-ї радянської та їн.). Кафедри ЛОР-хвороб і хвороб очей - на базі відповідних НДІ, а шкірно-венеричних хвороб - на базі 4-го шкірно-венеричного диспансеру.

У 1954 році постановою уряду СРСР стоматологічні інститути були реорганізовані в стоматологічні факультети медичних вузів, але два з них - Московський та Харківський - залишили самостійними медичними стоматологічними інститутами. Основними напрямами наукових пошуків співробітників інституту в післявоєнні роки в стоматології були продовження клініко-морфологічних та клініко-мікробіологічних досліджень захворювань зубів та розробка методів їх лікування. У ці ж роки разом з терапевтами і хірургами-стоматологами у розробку та вдосконалення методів комплексного лікування захворювань пародонта, травм щелепно-лицевої ділянки і відновлення дефектних зубних рядів внесли істотний вклад ортопеди-стоматологи.

Матеріали досліджень післявоєнного періоду узагальнені в докторських і кандидатських дисертаціях. У ці ж роки були закладені основи виконання ряду докторських і кількох десятків кандидатських дисертацій.
П'ятий період (1968- 1993)

12 травня 1967 року Рада Міністрів УРСР прийняла постанову №294 про переведення Харківського медичного стоматологічного інституту у м. Полтаву. У зв'язку з цим МОЗ України 18 травня того ж року видав наказ №269 про переведення Харківського медичного стоматологічного інституту в м. Полтаву протягом 1967-1968 рр. Переведення здійснювалося двома етапами.

На першому - у липні - серпні 1967 р. - була проведена передислокація кафедр медико-біологічного профілю і облаштування їх у Полтаві у 4-поверховому приміщенні по вул.Шевченка, 23 до початку навчального року, тобто до 1 вересня 1967 р. На другому етапі - у липні - серпні 1968 р. - були передислоковані кафедри клінічного, зокрема і стоматологічного, профілю і здійснена підготовка баз для їх розміщення до початку занять.

Студенти стоматологічного та лікувального факультетів повністю забезпечені робочими місцями, обладнаними сучасною апаратурою і устаткуванням. Для читання лекцій використовується 7 аудиторій на 150-250 місць кожна, що дозволяє проводити заняття зі студентами в одну зміну. Ректорами та органами управління академії створені необхідні умови для проведення на високому рівні навчально-виховної роботи за рахунок оптимізації методики і змісту навчання, підвищення вимогливості та об'єктивності в оцінці знань, поліпшення матеріального забезпечення навчального процесу, його індивідуалізації, активізації виховання в процесі навчання.

За 80 років існування УМСА підготувала усього 19882 спеціалістів, у тому числі: лікарів-стоматологів - 13341, лікарів-лікувальників - 6066, медичних сестер - 363, зубних техніків - 112, докторів наук - 143, кандидатів наук - 674, магістрів - 114.